|
|
Новости
Листи з╕ Сходу
╤гор Марк╕н, Льв╕в, поки що...
24.05.2006
Лист перший, передстартовий: Н╕чого не зрозум╕ло, але пакую рюкзак - ╕ вперед
Подорож розпочнеться з Туреччини, дал╕ - Сир╕я. Пот╕м ╓ два вар╕анти: продовжувати рух на п╕вдень через Йордан╕ю до ╢гипту або ж повернути на сх╕д - до п╕вн╕чного ╤раку та ╤рану. Подорожуватиму, як завжди, автостопом. Вирушаю в╕дразу ж, як т╕льки завершаться ус╕ приготування, - в останн╕й декад╕ травня.
Розкол
Минув р╕к п╕сля останньо╖ по╖здки на Кавказ. Саме р╕к тому ми - я та Оля, практично не знайом╕, - вирушили в авантюрну подорож "Сх╕д-2005". Оля - економ╕ст за осв╕тою, проявила неабияку см╕лив╕сть, коли ми пробирались кр╕зь небезпечн╕ м╕сця П╕вденно╖ Рос╕╖, минаючи чеченськ╕ Беслан та Грозний, сп╕лкуючись з бандитами у форм╕. Коли ж ми опинились у Туреччин╕, то вже не я, а Оля стала тим, в╕д кого залежав наш добробут. Як активний представник м╕жнародно╖ молод╕жно╖ орган╕зац╕╖ - вона мала друз╕в чи не в кожному великому м╕ст╕ на нашому шляху. Завдяки ╖й ми почувалися в Адан╕, Антал╕╖ та в Стамбул╕, як удома.
Сьогодн╕, не менш неспод╕вано, ми опинились лише учасниками сп╕льного проекту. Б╕льше того - ╖демо р╕зними маршрутами в р╕зн╕ м╕сця. Приблизно одночасно вил╕та╓мо л╕таком до Антал╕╖, проте дал╕ розд╕ля╓мось. Можливо, наш╕ шляхи ще перетнуться...
Ще одна неспод╕ванка - нараз╕ нев╕домим залиша╓ться остаточний склад учасник╕в мандр╕вки. Це вже не перший проект, коли обставини так кардинально зм╕нюються напередодн╕ самого старту ╕ все визнача╓ться в останн╕й момент. Проте досв╕д п╕дказу╓: варто лише розпочати рух - й у передчутт╕ майбутн╕х под╕й все ста╓ на сво╖ м╕сця. А те, що сьогодн╕ може здаватись крахом всього проекту,.. завтра перетвориться на ун╕кальну можлив╕сть.
Пригоди в Сир╕йському посольств╕
Готуючись до подорож╕, перш за все довелось заручитися п╕дтримкою Льв╕всько╖ м╕ськради, про що й мусив св╕дчити в╕дпов╕дний супроводжувальний лист. Саме цей лист мав би стати п╕дставою для отримання сир╕йсько╖ в╕зи - ╓дино╖, котру сл╕д було одержати через посольство, а не на кордон╕, як решту. Я ╖хав у справах в Дн╕пропетровськ, а на зворотному шляху планував заскочити в посольство в Ки╓в╕. Справ було багато. Та на ╖хньому фон╕ я якось зовс╕м забув про супроводжувальний лист.
Таким чином, довелось з'явитися в посольств╕ н╕ з чим. Обов'язковою п╕дставою для отримання сир╕йсько╖ в╕зи ╓ запрошення. Отже, справи мо╖ видавались абсолютно кепськими. Я змушений був пояснити спочатку по телефону прац╕вников╕ посольства, пот╕м у приймальн╕, а дал╕ й самому консулов╕ за чашечкою справжньо╖ арабсько╖ кави, що ми ╖демо лише подорожувати ╕ що, незважаючи на в╕дсутн╕сть документ╕в, нам╕ри наш╕ б╕льш ан╕ж миролюбн╕. П╕д час тако╖ бес╕ди консул, також журнал╕ст за спец╕альн╕стю, доктор З╕яд Каддур висловив побажання ознайомитись з мо╖ми майбутн╕ми зн╕мками, додавши при цьому, що було б добре влаштувати виставку при посольств╕. В╕н виявився чудовим дядьком, ╕ вже за годину (чудо!) я покидав посольство з╕ сир╕йською в╕зою. Отож, виходить, що цей проект в╕дбува╓ться не ╕накше, ан╕ж за п╕дтримки ще й посольства Сир╕╖ в Укра╖н╕.
П╕дготовка
Приблизно за м╕сяць до старту мандр╕вки я розпочав тренування. П╕сля зими, проведено╖ за каб╕нетною роботою, це сл╕д було починати обережно й поступово. Намагаюсь один-два рази на день робити проб╕жку, поперем╕нно зм╕нюючи б╕гов╕ дор╕жки стад╕он╕в на парков╕ стежки. Кожного нового тренування додаю зайве коло (400 метр╕в) до попереднього результату. Кр╕м того, три рази на тиждень в╕дв╕дую р╕дний тренажерний зал, наново привчаючи в╕двикл╕ м'язи до навантажень.
Що ж ╕з собою взяти? ╢ велика спокуса захопити параплан - за мо╖ми п╕драхунками, Середземномор'я явля╓ собою довол╕ сприятливий для польот╕в район. З ╕ншого боку, можна взяти ╕ спорядження для сходжень - ц╕кавих г╕р на мо╓му шляху буде б╕льш ан╕ж достатньо. Врешт╕-решт, можна захопити ноут-бук, аби сконцентруватись на написанн╕ цих нотаток ╕ не мати проблем ╕з трансл╕том та не бути надто прив'язаним до ╕нтернет-кафе. Але можна залишити все це вдома поруч з╕ старими спогадами та, будучи абсолютно в╕льним, вирушити назустр╕ч новим пригодам. Вир╕шено - не беру н╕чого, хоча... брешу. Н╕чого, окр╕м спонсорських спальника та рюкзака, цифрового фотоапарата й трохи заощаджень.
Автор висловлю╓ глибоку подяку спонсорам проекту: магазинов╕ туристичного спорядження "Команчеро", приватн╕й родинн╕й стоматолог╕чн╕й кл╕н╕ц╕ "Усм╕шка" та виробников╕ цифрово╖ техн╕ки UFO. Одяг - в╕д магазину в╕йськово-туристичного спорядження "Штурм".
Дов╕дка
"Сх╕д-2005" - це трет╕й з╕ щор╕чних мандр╕вних проект╕в. До цього в 2004-му ми з друзями пережили неймов╕рн╕ пригоди в Казахстан╕, Кита╖, Тибет╕, Непал╕, ╤нд╕╖, Малайз╕╖, Та╖ланд╕ та в Лаос╕; 2005-го - у Кабардино-Балкар╕╖, П╕вн╕чн╕й та П╕вденн╕й Осет╕╖, Груз╕╖, В╕рмен╕╖, Азербайджан╕ та в Чечн╕. Цього разу в╕дносно близький маршрут - на справжн╕с╕нький Близький Сх╕д.
Кожен ╕з зд╕йснених проект╕в мав свою неповторну специф╕ку. Так, метою першого "сходу" стало досл╕дження можливостей в╕тчизняного авто "Запорожець" - козак без проблем п╕дкинув нас аж до самого Китаю. Другий "сх╕д" присвячувався журнал╕стиц╕ - ус╕ семеро його учасник╕в були вже профес╕йними репортерами або дописувачами. Ми, наприклад, опубл╕кували репортаж╕ безпосередньо ╕з зони бойових д╕й у Чечн╕. Щодо специф╕ки цього проекту, то, швидше за все, вона стане зрозум╕лою п╕д час само╖ подорож╕.
(Дал╕ буде)
Другие публикации:
|
|
